БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ
Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.
Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів
Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.
Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ
Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
Шановні Батьки ознайомтесь із викладеною нижче інформацією!
«Чиста вода — здорове майбутнє»
https://i.ibb.co/mctYnyD/0ae35fe7-5aa2-40ad-94f2-4fe61e18ad6e.jpg
«Чиста вода — здорове майбутнє»
За ініціативою Криворізького міського голови Костянтина Павлова у школах встановлять для дітей апарати чистої води.
В усіх школах міста впроваджується проєкт «Чиста вода — здорове майбутнє». Мета проєкту — забезпечити вільний доступ дітей до очищеної питної води. Діти матимуть можливість у будь-який час втамувати спрагу й набрати води із собою у чисті пляшечки, що дадуть їм батьки.
Першу працюючу установку показали директорам шкіл та керівникам батьківських комітетів у середній школі № 88. Після того як проєкт широко обговорять, подібні апарати встановлять у всіх школах Зазначимо, що в кожній школі візуальне оформлення пристрою може відрізнятися залежно від вибору самих школярів.
До встановлення та обслуговування систем доочищення води залучили КП «Кривбасводоканал». На підприємстві підготували окрему бригаду майстрів, укомплектували необхідним обладнанням і запасними частинами для сертифікованих водоочисних фільтрів.
Системи додаткового очищення питної води вже встановлено в усіх школах. Доочищена вода подається на шкільні кухні для приготування їжі.
Департамент освіти та науки пропонує криворіжцям взяти участь у обговоренні програми. Для ідей та пропозицій створено посилання, за яким можна ознайомитися із технічним завданням, схемами модульних установок та принципами їхньої роботи, задати запитання експертам з контролю якості води. Телефони для довідок (0564) 930467, (0564) 620289, електронна адреса для листування [email protected]
ЛІТНІ КАНІКУЛИ
/uploads/editor/1878/170074/sitepage_39/files/pam_yatka_bezpechnoi_povedinki_pid_chas_litnih_kanikul_2.doc
Шановні батьки!
Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.
Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул для учнів
Ось і розпочинаються літні канікули. Як завжди, кожен з нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок!
Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:
Ø Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
Ø Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
Ø Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
Ø Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
Ø Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
Ø Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
Ø Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
Ø Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
Ø Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
Ø Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.
Гарних вам канікул!
Шановні Батьки!!!!!!!!!! Пам'ятайте про важливість дотримання правил дорожнього руху! Ви та Ваші діти є активними учасниками дорожнього руху тому дбайте про себе та Ваших дітей.
ПАМ’ЯТКА про дію психотропної речовини «закису азоту»
В України з’явилась нова залежність від психотропної речовини – закису азоту, продавці цієї отрути дали назву «звеселяючий газ». На всіляких сайтах пропонують купити собі і своїм друзям «гарний настрій і заразливий сміх». Крім того, переконують: «закис азоту» абсолютно нешкідлива. Мовляв - це речовина не входить в список психотропних і наркотичних.
В США та в деяких країнах Європи заборонено продаж та розповсюдження газу «закису азоту». У Великобританії 17-лений підліток помер від звеселяючого газу, пролежавши чотири місяці в комі. Після цього випадку на туманному Альбіоні вирішили заборонити вільний продаж закису азоту.
Закис азоту - один з компонентів анестезії. Якщо концентрація закису азоту буде вище норми, то в мозок перестане надходити кисень і наслідки можуть бути найсумніші.
Інформація про дію закису азоту як «звеселяючого» газу розповсюджується зі швидкістю світла: Інтернет, поштові скриньки, на стовпах біля шкіл, дитячих садків, ліцеїв, інститутів.
Після вживання закису азоту через півхвилини після вдихання спостерігається приплив сил, збудження, за яким слідує стан наркотичного одурманення, ейфорії. Правда, через 2-3 хвилини ці відчуття зникають, і для підтримки ефекту токсикомани змушені багаторазово повторювати процедуру вдихання газу або взагалі безперервно дихати їм.
Підступність закису азоту в тому, що вона швидко «видавлює» кисень з легень, повністю заповнюючи їх альвеоли, ніж зупиняє насичення крові киснем. Паралельно вона діє на дихальний центр, виводячи його з ладу. В результаті кисневого голодування мозку у токсикомана спостерігається затьмарення свідомості, стрімко розвиваються галюцинації, спостерігається гостра серцева недостатність. На заключному етапі гострого отруєння, якщо закис азоту продовжує надходити в легені, починаються судоми і настає смерть.
Тому вживання закису азоту смертельно небезпечно для психічного та фізичного здоров’я дитини.
Роль сім'ї у вихованні дітей
Роль сім'ї у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. А завдання вчителя, у співпраці з батьком і матір'ю, виховати дитину, знайти ключик до її серця. Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування її особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.
В. Сухомлинський вважав, що сім'я - "джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави". Але з досвіду роботи, ми знаємо, що не кожна сім'я є саме таким "джерелом", не всі батьки мають певні знання про виховання дітей.
Педагогічний колектив нашої школи вважає своїм завданням дати матері й батькові такі знання. Без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання. У нашій школі працює творчий колектив однодумців.
Проблема сьогодення - удосконалення навчально-виховного процесу шляхом оновлення змісту освіти і виховання всебічно розвинених громадян України на основі вивчення історичних та культурних традицій українського народу, втілення в життя основних положень Закону "Про освіту".
Сьогодні кожний педагог нашої школи переосмислив теоретичну спадщину сподвижників української педагогіки з проблем родинного виховання; впевнений, що в цій системі багато важить відповідальність батьків за розвиток дитини та її виховання; намагається оновити зміст, форми і методи роботи з батьками. Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх на практиці.
У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, намагаються скоригувати недоліки, прорахунки у вихованні. Наша співпраця - це взаємна довіра, повага і доброзичливість. Педагоги допомагають родинам не лише у випадках, коли батьки відчувають труднощі й потребують кваліфікованих порад. Вони підтримують доброзичливі стосунки з учнями та їхніми батьками при постійному спілкуванні; учитель дає батькам певні знання з народної педагогіки, народознавства; навчає застосовувати набуті навички у вихованні дітей. Вони вчаться аналізуавати поведінку своїх дітей. Проблеми виховання обговорюються на засіданнях батьківських комітетів, загальношкільних батьківських конференціях, зборах. Батьки - активні учасники організації дозвілля дітей.
Ми впевнені, що лише спільними зусиллями зможемо виховати справжню людину. Сімейне виховання - процес досить складний і завжди пов'язаний з суб'єктивними факторами. Недосвідченість батьків, їхнє намагання опиратися виключно на власний досвід, брак певних педагогічних знань і навичок призводить до серйозних помилок.
Ось чому однією з важливих передумов виховання в сім'ї є підвищення педагогічної культури батьків, насамперед, - систематичною просвітою, яка передбачає комплексне висвітлення відповідних питань. Навчання батьків у нашій школі здійснюється в клубі педагогічних знань для батьків "Співдружність", який об'єднує роботу трьох секцій: "Батьки і діти"(1 - 4 класи), "Дорослі і підлітки" (5 - 8 класи), "Спілкування" (9 - 11 класи), де розглядаються проблеми родинного виховання та шляхи їх вирішення, вивчаються практичні вміння і навички застосування педагогічних знань.
В організації роботи з батьками педагоги школи надають перевагу активним формам співпраці. Серед колективних форм роботи з батьками важливе місце посідають бесіди, семінарські заняття, педагогічні практикуми, рольові ігри, диспути, конференції, дні відкритих дверей, загальношкільні батьківські збори тощо. Водночас практикуються індивідуальні форми роботи: консультації у шкільного психолога, індивідуальні бесіди, самоосвіта. Залучаємо батьків до організації гурткової роботи та дозвілля дітей.
Найбільший інтерес до психолого - педагогічних тем батьки виявляють, якщо є поєднання теорії з практикою. Тому на семінарських заняттях ознайомлюємо з теоретичними засадами, супроводжуємо конкретним аналізом виховної роботи в сім'ї, спільним пошуком оптимальних шляхів розв'язання конкретних педагогічних ситуацій.
Кожне заняття складається з: теоретичної, практичної та самостійної частин (домашні завдання для батьків).
Перша, теоретична частина, це, власне, бесіда (окрім першого заняття, яке розпочалося вступною лекцією - інструктажем щодо мети і змісту семінарських занять).
Практична частина має на меті:
- поглибити і закріпити теоретичні знання;
- підготувати до застосування виховних технологій в практиці сімейного виховання;
- сприяти розвитку творчої і дослідницької спроможності батьків в процесі їхньої самоосвіти.
Тому використовуємо прийоми, які забезпечують активне сприйняття та критичне осмислення інформації, обговорення альтернативних розв'язань педагогічних ситуацій. Пропонуємо запитання, які спонукають батьків до роздумів, спеціально добираємо завдання щодо практики виховання у сім'ї, які розв'язуються в процесі колективних дискусій - на основі здобутих знань з педагогіки й суміжних з нею наук. Для активного засвоєння вивченого матеріалу готуємо батьків до майбутнього заняття: заздалегідь повідомляємо тему, запитання, рекомендуємо відповідну літературу.
Пропозиції щодо його проведення можна також подавати за телефоном. Під час зустрічі, проходить лекція з елементами бесіди за темою, яка виявилася найбільш актуальною, запитання-відповіді, розгляд педагогічних ситуацій тощо.
Своєрідним підбиттям підсумків педагогічної просвіти є проведення в кінці кожного навчального року батьківських конференцій, на яких батьки не лише здобувають необхідні теоретичні знання, а й отримують практичні поради кваліфікованих педагогів з проблем сімейного виховання та обмінюються власним досвідом. Успіх роботи конференції - в її хорошій організації, тому заздалегідь визначаємо тематику, готуються списки рекомендованої літератури, огляд кращого досвіду сімейного виховання.
Таким чином, колективні форми роботи з батьками дозволяють розглянути цілий комплекс актуальних проблем, допомагають активізувати слухачів, враховувати їхню думку.
Індивідуальна робота дає змогу вчителю дістати уявлення щодо укладу конкретної сім'ї, її мікроклімату, допомогти батькам знайти правильні шляхи розв'язання певних ситуацій, запропонувати найефективніші методи й засоби впливу на дитину, усунути причини конфліктів батьків і дітей тощо. Одним з важливих шляхів піднесення педагогічної культури батьків є самоосвіта -читання педагогічної літератури з проблем виховання дітей у сім'ї; твори класиків української і світової літератури; добірки матеріалів періодичної преси, де широко представлено роль сім'ї у вихованні дітей.
Щоб зорієнтувати батьків, під час підготовки до семінарських занять, конференцій, класні керівники, окрім індивідуальних рекомендацій та консультацій, організовують роботу педагогічних світлиць (своєрідних кабінетів педагогічної просвіти батьків), діють постійні виставки літератури з проблем сімейного виховання.
Сім'я... Родина... В кожної людини вони займають особливе місце і є основою особистого щастя.
Щаслива та родина, в якій є найдорожче - діти. Але є різні сім'ї. Становище дітей у них неоднакове. Є такі хлопчики й дівчатка, які потребують соціально-правового захисту. Тому в центрі турбот педагогічного колективу нашої школи є, насамперед, дитина.
Щоб наблизитися до кожного учня, педколектив визначив такі напрямки роботи:
- пізнати кожну дитину;
- вивчити особливості її організму;
- знати як вона мислить, відчуває, сприймає;
- вивчити характер, волю, інтереси дитини;
- максимально зблизити сім'ю та школу на основі партнерства, співробітництва, взаємоспілкування взаєморозуміння, взаємодопомоги.
Для того, щоб діяти в тісному контакті з родинами, громадськістю, вчителі вивчають родину, її інтереси, нахили. З цією метою педагоги ще до початку навчання дітей у школі відвідують сім'ї, знайомляться з батьками майбутніх учнів. Шкільний психолог щороку в травні проводить діагностику готовності шестиліток до навчання в школі. Ці матеріали дають змогу вчителям ґрунтовно вивчати родину, підготувати базу для індивідуального виховання кожної дитини, кращої її адаптації до умов занять в школі.
Організовуючи роботу з батьками, педколектив нашої школи прагне озброїти їх знаннями вікових та індивідуальних особливостей дітей, з тим, щоб забезпечити можливість ефективного їх виховання. З цією метою діє позакласний батьківський всеобуч. Щомісяця проводяться батьківські збори, на яких вирішуються назрілі проблеми, пов'язані з навчанням і вихованням дітей даного класу. Батьки отримують конкретні поради класних керівників, практичного психолога щодо особливостей виховання дітей, а також вносять свої пропозиції.
У практиці роботи педколективу - родинні зустрічі, свята, вогники, дні іменинника, на які запрошуються батьки. Під час таких заходів, відпочиваючи, вони спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Однією з цікавих форм роботи з батьками є організація днів відкритих дверей, консультпунктів з проблем родинного виховання. Хоч проводяться вони один раз на місяць, та для батьків школа відкрита завжди. Батьки відвідують класи, де вчаться їхні діти, знайомляться з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їх станом здоров'я. Після такого ознайомлення на батьківських посиденьках влаштовують дискусії, де йде жвавий обмін думками з приводу вдосконалення спільної роботи сім'ї та школи.
Крім цього, при батьківському комітеті створена і працює рада профілактики правопорушень, яка надає практичну допомогу батькам щодо виховання дітей, схильних до правопорушень, системи спілкування з ними, організації дозвілля. Практичним психологом проводяться тренінги по пропаганді здорового способу життя.
Спільно з працівниками сільської ради, дільничним інспектором, дирекцією школи проводяться рейди-перевірки умов навчання та виховання дітей вдома.
Піклувальна рада, що діє в школі, є центром організаційної структури управління, сприяє суттєвому впорядкуванню управлінської діяльності всіх органів та учасників навчально-виховного процесу, забезпечує динаміку та розвиток школи як соціальної системи.
Основними функціями піклувальної ради є:
- організація літнього відпочинку учнів і працівників школи;
- проведення свят, спортивних змагань;
- заохочення кращих вчителів;
- надання допомоги малозабезпеченим учням;
- проведення конкурсів професійної майстерності серед учителів;
- організація безкоштовного харчування, медичного обслуговування для педагогічних працівників та учнів;
- соціальний захист учнів та педагогів.
У своїй діяльності піклувальна рада використовує різноманітні методи (громадські доручення, самозвіти тощо) і форми діяльності (засідання, збори, конференції, випуск інформаційного бюлетеня, анкетування та ін.).
Директор і піклувальна рада вирішують питання в тісному контакті. Так, наприклад, вони обговорюють питання дотримання прав дитини, підвищення рівня їх соціального захисту, нормативно-правову базу щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, фінансове та матеріальне забезпечення закладу, залучення додаткових ресурсів для діяльності та розвитку школи, створення додаткових соціальних гарантій педагогічним та іншим працівникам, покращення умов їх праці, заохочення високих результатів в роботі педагогів, успіхів школярів у навчанні, створення комфортних умов для учасників навчально-виховного процесу, дотримання належних умов з техніки безпеки.
На виконання рішень піклувальної ради, директор, при потребі, видає відповідні накази по школі, включаючи в роботу педагогічний колектив та обслуговуючий персонал.
Впровадження в життя моделі державно-громадського управління освітою сприяло активному залученню батьківської громадськості до навчально-виховного процесу, і мало хто сподівався, що це нововведення виллється в плідну співпрацю школи, батьків і дітей.
Здійснити рішучий поворот до особистості школяра, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку можна лише при цілеспрямованій взаємодії педагогів і батьків. Наш досвід підтверджує: активна співпраця не на словах, а на ділі. Визнання за батьківською і учнівською громадськістю права на участь у всіх напрямках діяльності закладу, у прийнятті рішень - така співпраця має реальне втілення у конкретних справах і дає вагомі результати.
Пам’ятка батькам першокласника
1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
- Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".
- Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
- Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
- Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".
- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
- Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
- Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
- Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
- Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
- Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Анкета вивчення професійних нахилів учнів
- Чи , є на твою думку, бажання працювати за обраною професією постійним чи тимчасовим?
- Чи відповідає вимогам професії стан твого здоров'я та фізичний стан?
- Чи дозволяють твої здібності сподіватися на успішне оволодіння спеціальністю?
- Як, на твою думку, зможе задовольнити обрана праця твої духовні потреби?
- Чи допоможе обрана тобою професія зайняти своє місце в житті?
Тренінг "Чи добре ви знаєте своїх дітей?"
Запропонуйте своїй дитині дати відповіді на подані запитання, а перед цим дайте відповіді на них самостійно.
- Улюблена справа в родині?
- Улюблений шкільний предмет?
- Улюблена футбольна команда?
- Улюблена справа?
- Улюблені квіти, колір?
- Улюблений письменник?
- Улюблена пора року?
- Який колір очей батька, матері, сестри?
В кінці порівняйте відповіді.
