ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Криворізької гімназії №64 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про дотримання академічної доброчесності (далі - Положення) у Криворізькій гімназії №64 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - гімназія) встановлює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування у відносинах між учасниками освітнього процесу, а саме: педагогічними працівниками, здобувачами загальної середньої освіти та їх батьками чи особами, які їх заміняють.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», Законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного кодексу України, Статуту школи, Правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.

1.3. Метою даного Положення є дотримання високих професійних стандартів в освітній сфері, забезпечення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення довіри до результатів навчання, а також зростання авторитету  гімназії.

1.4. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, здобувачів загальної середньої освіти та їх батьків чи осіб, які їх заміняють) та працівників гімназії.

2. ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

2.1. Академічна доброчесність-це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п.4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат –оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

• Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.

• Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

• Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

• Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).

• Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

• Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

• Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

• Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Академічна доброчесність впроваджується через систему принципів: законності, професіоналізму, чесності, взаємоповаги, ввічливості, справедливості, відповідальності, прозорості, толерантності.

2.4. Кожен член шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадянську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

2.5. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор школи або особа за його дорученням.

2.6. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

3.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Академічна доброчесність забезпечується:

3.1. Усіма працівниками та учасниками освітнього процесу школи шляхом:

3.1.1. уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями;

3.1.2. дотримання норм Конституції України;

3.1.3. дотримання Статуту школи та Правил внутрішнього розпорядку;

3.1.4. дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти;

3.1.5. збереження, поліпшення та раціонального використання навчально – матеріальної бази закладу;

3.1.6. культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процессу;

3.1.7. дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу загалом;

3.1.8. надання достовірної інформації;

3.1.9. негайного повідомлення адміністрації закладу у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам;

3.1.10.відповідальності за порушення академічної доброчесності.

3.2. Педагогічними працівниками шляхом:

3.2.1. якісного, вчасного та результативного виконання своїх функціональних обов’язків;

3.2.2. дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

3.2.3. обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

3.2.4. незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

3.2.5. підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдосконалення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства курсової підготовки;

3.2.6. дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт, тощо;

3.2.7. надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;

3.2.8. об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

3.2.9. здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти;

3.2.10. інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення;

3.2.11.не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.

3.3. Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:

3.3.1. поваги до педагогічних працівників;

3.3.2. поваги честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від власних переконань;

3.3.3. присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;

3.3.4. самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

3.3.5. подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами;

3.3.6. використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них;

3.3.7 не припустимості пропонування хабаря за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отриманої академічної оцінки.

3.4. Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх заміняють,  шляхом:

3.4.1. виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, вчителів та інших людей;

3.4.2. виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя;

3.4.3. формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство;

3.4.4. виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку;

3.4.5. сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

3.5. Неприйнятним для всіх учасників шкільної спільноти є:

3.5.1. навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти;

3.5.2. участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання документів;

3.5.3. перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами;

3.5.4. використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів;

3.5.5. вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;

3.5.6. пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

4. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

4.1. при прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням після ознайомлення із Правилами внутрішнього розпорядку школи;

4.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу;

4.3. заступник директора з навчально-виховної гімназії:

• забезпечує проведення практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення та оформлення ними методичних розробок для публікацій на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

• використовує у своїй діяльності сервіси безкоштовної перевірки робіт на анти-плагіат та рекомендує їх вчителям при підготовці та рецензуванні робіт для конкурсів різного рівня або на присвоєння педагогічного звання.

4.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

5.1. Відмова у встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання.

5.2. Позбавлення раніше встановленої категорії.

5.3. Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

5.4. Повторне проходження здобувачами освіти оцінювання чи не зарахування результатів самостійних, контрольних робіт, іспитів, тощо.

5.5. У разі списування під час конкурсів, I етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади робота учасника анулюється. У разі повторних випадків учасник не допускається до участі в інших конкурсах, олімпіадах.

6. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія) – це незалежний орган, що діє у школі з метою забезпечення моніторингу дотримання членами шкільної спільноти морально-етичних та правових норм цього Положення.

6.2. До складу Комісії входять представники загальношкільної батьківської ради школи, учнівського самоврядування та педагогічного колективу.

Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

6.3. Комісія має такі повноваження:

• виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи;

• проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процессу;

• готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи;

• отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи;

• залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

• доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування;

6.4. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

6.5. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови Комісії є вирішальним.

6.6. За результатами засідання Комісії складається протокол, який підписує голова (в разі його відсутності - заступник) та секретар.

7. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

7.2. Положення про академічну доброчесність Криворізької гімназії №64 Криворізької міської ради Дніпропетровської області  затверджується педагогічною радою гімназії та вводиться в дію наказом директора.

7.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради гімназії та вводяться в дію наказом директора гімназії.

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти Криворізької гімназії №64 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 1. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Криворізької гімназії №64 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41). Внутрішня система забезпечення якості освіти КГ№64 передбачає здійснення таких процедур і заходів, що створюють її структуру:

1. Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти.

2. Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

3. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

4. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічої діяльності педагогічних працівників.

5. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності директора, заступника директора з навчально-виховної роботи, завідувача господарством.

6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів.

7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом.

8. Безпекова складова.

9. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

10. Вивчення та самооцінювання рівня якості освіти в закладі.

Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

-          якість основних умов освітнього процесу;

-          якість реалізації освітнього процесу;

-          якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинно відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою всіх учасників освітньої діяльності.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

-          наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-          організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів загальної середньої освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

-       принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-       принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-       принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

-       принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-       принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

-     оновлення нормативно-правової бази процесу забезпечення якості освіти в закладі;

-     систематичний моніторинг змісту освіти;

-     спостереження за реалізацією освітнього процесу;

-     моніторинг технологій навчання;

-     моніторинг ресурсного потенціалу;

-     моніторинг управління ресурсами та процесами;

-     спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;

-     контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

-     розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

-      здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

-   експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

-       вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

-       збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень;

-       аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

-       надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

3.     Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначаються спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою (протокол №6 від 13.01.2020).

4.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на сайті закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

-          Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року (3-4 класів).

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу в Новій українській школі»

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України  №1154 від 27.08.2019).

Формувальне оцінювання учнів 3-4 класів проводиться відповідно до наказу МОН України від 16.09.2020 №1146 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання 3 і 4 класів Нової української школи»

Основними видами оцінювання здобувачів освіти 5-9 класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  із системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також за необхідності моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або  про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

-  результати освітньої діяльності;

-систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є самоосвіта, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які види і форми професійного зростання. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою підвищення кваліфікації при КЗВО «ДАНО» ДОР», стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вибінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інстутиційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада КГ№64.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

-       створення умов для громадсько-державного стилю управління;

-       раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах сучасних викликів;

-       визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань розвитку закладу;

-       ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення;

-       забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

-       створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

-       прогнозування позитивного майбутнього та формування духу позитивних змін;

-       забезпечення «відкритого» керівництва;

-       вивчення інтересів і потреб місцевої громади для визначення нових цілей і завдань;

-       організація роботи колективу для досягнення поставлених цілей;

-       залучення додаткових ресурсів для досягнення поставлених цілей.

 7.     Інформаційні системи для ефективного управління

 Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

-  впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

-  комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям –  це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу  є ефективна робота веб-сайту закладу, соціальної сторінки в Фейсбуці КГ№64, педагогічного чату у Вайбері, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа». Створений перелік електронних скриньок вчителів для інформування та дистанційного зв’язку.

8.     Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпекового середовища спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, формування демократичних цінностей та

захист прав дитини;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

9.     Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп учасників освітньтого процесу.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

-       відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-       контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

-      створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

-       забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-      надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

 10. Вивчення та самооцінювання якості освіти

10.1.        Функції самооцінювання:

-       отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку;

-       упорядкування інформації про стан і дина­міку якості освітнього процессу;

-       координація діяльності організаційних струк­тур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у проце­дурах моніторингу.

10.2.        Види самооцінювання:

-       моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

-       моніторинг педагогічної діяльності;

-       моніторинг освітнього середовища.

10.3.        Напрями самооцінювання:

-       узгодження управління (якщо заклад відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

-        діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

-       вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

-       статичний показник  (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визна­чити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

-       психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході на­вчальної діяльності);

-      внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які можуть з’явитися у майбутньому);

-       самооцінювання  освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

-       педагогічний моніторинг (супровідний конт­роль та поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

-       освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-       учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);

-       самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за осно­вними навчальними дисциплінами);

-       моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10.4.         Форми самооцінювання:

-       самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора;

-       внутрішня оцінка діяльності ке­рівниками шкільних методичних об’єднань;

-       зовнішнє оцінювання діяльності.

10.5.        Етапи проведення самооцінювання:

-       терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи гімназії на  кожен навчальний рік;

-       самооцінювання  включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

11. Виконавці:

Виконавцями самооцінювання  є: заступники ди­ректора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

12. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

12.1.        Адміністрація закладу:

-       ініціює розроблення стратегії розвитку гімназії;

-       розробляє і втілює внутрішкільну сис­тему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

-       установлює і затверджує порядок, періо­дичність проведення до­сліджень;

-       забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

-       сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-       забезпечує реалізацію освітньої програми;

-       визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

-       приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

12. 2.  Методична рада:

-       бере участь у розробленні інструментарію;

-       бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

-       проводить  експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

-       аналізує результати зібраної інформації;

-       веде облік результатів;

-       готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

12.3. Педагогічна рада закладу:

-       участь у розробленні методики оцінювання;

-       вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

-       визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

-       вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

-       затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

-       сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

12.4.  Класний керівник:

-       проводить контроль за освітньою діяльністю кожного учня;

-       своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

-       надає інформацію для самооцінювання.

12.5. Учитель:

-       визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та  підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

-       визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

-       своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

13. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

13.1.    Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процессу.

13.2.    Валідність для повної і всебічної відпові­дальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними спо­собами контролю.

13.3.    Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи.

13.4.    Врахування психолого-педагогічних особливостей.

13.5.    Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою.

13.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

13.7.    Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

14. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процессом. Зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

-       цілеспрямованість та саморозвиток;

-       компетентність;

-       динамічність та самокритичність;

-       управлінська етика;

-       прогностичність та  аналітичність;

-       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-       здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  усіх рівнів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайту закладу, соціальної сторінки у Фейсбуці КГ№64, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів із ЗМІ тощо).

7.  Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпековий формат, дотримання санітарно-гігієничних вимог, зміцнення мтеріально-технічної бази, збалансованість морально-психологічного клімату в закладі). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.